Слухи могут добавлять только зарегистрированные пользователи.
Вам необходимо зарегистрироваться или авторизоваться
Логин:

Пароль:
 
 
 
 
 
13 авг
10:00

Новоспасівські обжинки


 Ой снопе, снопе,

Снопе стеблистий,

Добре вродила

Пшениця чиста.

Будемо мати

Хліба доволі,

Бо працювали

Дружно на полі.

 

Ой снопе, снопе,

Снопе вусатий,

Несеш достаток

У кожну хату.

Несеш достаток

Кожній родині,

Славу велику

Нашій Вкраїні!

 

В суботу, 3 серпня  працівники музею разом зі своїми помічниками - вихованцями студії «Джерельце» вітали екскурсійну групу, сформовану туристичним клубом Кальміуського району м. Маріуполь (керівник - Юрій Якович Некрасовський), для якої провели оглядову й тематичну екскурсію меморіальними місцями центру й музеєм села.

У парковій зоні села, де колись давно відбувалися велелюдні спасівські та ярмаркові заходи й обрядодійства, за давніми звичаями та місцевими автентичними зразками відбулося музейно-театралізоване дійство, в ході якого студійці-женці, з допомогою традиційних знарядь виконали символічні дійства на мотиви жниварських робіт,  вручили господині обжинковий вінок, як символ щедрого врожаю. Обрядодійство супроводжувалося виконанням  давніх пісень.

Український народ завжди цінував хліб і відповідально ставився до обрядів, з ним пов'язаних. Для наших предків вирощування хліба було духовною працею, супроводжуваною різноманітними дійствами. А одним з найважливіших з них є свято обжинок. Наші пращури широко відзначали закінчення жниварської пори. Такожй празник Спасасимволізував свято врожаю.  Красномовним свідченням того є звичай освячувати дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники.Відтак зі Спасом тісно пов'язані пасічницькі турботи й обряди виготовлення свічок (свічникарство).

Час завершення основних хліборобських жнив був і початком храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт мав свій іменний престольний празник, званий храмовим. До нього готувалися заздалегідь усі родини. По селах до цієї дати, а вона визначалася днем посвяти церкви (храму, тому й храмове свято), готувалися особливо урочисто.До кожного села на храмове свято з'їжджалися всі родичі, де б вони не проживали. Мабуть символічним є те, що цого ж дня до музею завітала й ще одна, хай і невеличка група відвідувачів - вихідців з нашого села, які нині проживають у містах  Кривий Ріг і Київ, з якими музейники також мали цікаве й змістовне спілкування.

 В ході заходу спом'янули й про ті жахливі жертви в країні, що була і є житницею Європи, які сталися внаслідок страшних людодоморів. На завершення обряду гостям подарували хліб з нового врожаю, приказуючи: “Роди, Боже, на всякого долю: бідного і багатого!”. Щире спілкування з гостями на теми краєзнавства й народознавства  продовжилось в  експозиції сільського музею.


© gidmariupol.com


Комментарии
Ваш комментарий
Правила